Україна піддається тиску з боку Міжнародного валютного фонду щодо зниження курсу національної валюти перед початком переговорів про отримання кредиту. -- Delo.ua

Повідомляється, що представники Національного банку України чинять опір такому кроку, посилаючись на ризики для інфляції та громадських настроїв.

Розбіжності в економічній політиці виникають на тлі переговорів щодо нового пакету позик від МВФ, який може скласти до 8 мільярдів доларів, після того як Україна отримала більшу частину з 15,6 мільярда за попередньою програмою 2023 року.

Актуальні дискусії проходять під час щорічних зборів Міжнародного валютного фонду у Вашингтоні, а на наступний місяць заплановані зустрічі на рівні співробітників.

Девальвація гривні може призвести до зростання номінальних бюджетних надходжень завдяки контрактам, деномінованим у іноземній валюті. Водночас представники НБУ наголошують, що більша частина бюджету країни залежить від прямої міжнародної допомоги, а девальвація може спричинити зростання інфляції та підірвати фіскальну подушку.

Окрім економічних наслідків, цей крок також несе в собі політичні ризики: суспільство вельми чутливе до змін цін, а конфлікт з Росією триває вже чотири роки. На початку вторгнення у 2022 році Національний банк України призупинив режим плаваючого обмінного курсу, щоб уникнути різкого зниження вартості гривні. Відтоді курс валюти коливається в обмеженому діапазоні і вже знизився приблизно на 13% по відношенню до долара США, що, згідно з оцінками МВФ, є недостатнім.

Крісталіна Георгієва, яка є головою Міжнародного валютного фонду, має намір відвідати Київ для обговорення можливостей нового кредитного пакету для України. Враховуючи, що строк дії чинної кредитної програми МВФ на суму близько 16 мільярдів доларів завершиться у 2027 році, а терміни закінчення війни залишаються невизначеними, український уряд має намір розглянути нові варіанти фінансування.

Україна сподівається на продовження та, можливо, розширення фінансової допомоги від Міжнародного валютного фонду в 2026 році.