Секретний маршрут постачання озброєння для України опинився під загрозою: які наслідки нас чекають?
Понад рік чеська програма із пошуку та постачання артилерійських боєприпасів по всьому світу була найважливішим каналом підтримки для українських сил, які критично потребують снарядів. Завдяки цій ініціативі, яку фінансують мільярдами доларів країни НАТО, вдалося закупити понад 2,5 мільйона одиниць боєприпасів. Цей постійний притік значною мірою дозволив Україні вистояти проти наступу Росії.
Проте, згідно з інформацією, представленою The New York Times, ця програма, яка славиться своєю непрозорістю та прив'язаністю до прихованих комерційних угод, зараз стикається з серйозними викликами.
Напередодні парламентських виборів у Чехії ситуація навколо програми стає все напруженішою. Прогнози вказують на те, що опозиційна популістська партія "Ано" має всі шанси на перемогу. Її лідер заявив про намір або ліквідувати цю програму, або передати її під управління НАТО, щоб зосередитися на внутрішніх економічних питаннях.
Популісти відкрито висловлюють свою незгоду з цією ініціативою, охарактеризувавши її як надмірну та непрозору. Ярослав Бзох, депутат Європейського парламенту від "Ано", зазначив, що підвищення цін на споживчі товари викликає у людей все більше занепокоєння, і думка про те, що ця програма стримує економічний розвиток, міцно закріпилася в умах виборців.
"Люди втрачають сили, і це використовується в політичних цілях," — зазначає Алоїс Вітецька, високий чиновник Міністерства оборони Чехії, звинувачуючи партію "Ано" у маніпуляціях на основі втоми виборців від конфлікту в Україні. Він підкреслив, що підтримка України є важливою для національної безпеки Чехії.
Хоча чиновники заявляють, що програма обходиться чеським платникам податків відносно недорого, її непрозорість стала політичною ахіллесовою п'ятою.
Чеська ініціатива запрацювала на початку 2024 року, коли українські війська опинилися в критичній ситуації з нестачею артилерійських боєприпасів, зокрема 155-мм снарядів. У той час західні запаси виявилися вичерпаними, а Конгрес США утримувався від надання військової допомоги.
Чехія використала свої старі зв'язки з часів СРСР, а також контакти своїх виробників зброї. Вони таємно з'ясовували, чи готові країни, які мають дипломатичні чи теплі відносини з Росією, продати боєприпаси для України.
Як зазначив пан Вітецька, керівник Агентства міжнародного співробітництва Міністерства оборони, ці держави погодилися на продаж снарядів, за умови збереження їхніх назв у секреті, щоб уберегти себе від загрози з боку Росії. Відтоді всі закупівлі в рамках програми (понад 2,5 мільйона одиниць) здійснювались виключно у країнах, що не є членами НАТО.
Влада Чехії та НАТО одностайно підкреслює важливість цієї конфіденційної ініціативи.
"Якби не озброєння, яке було надане в рамках цієї програми, Україна вже могла б втратити Донбас," -- зазначив міністр закордонних справ Чехії Ян Липавський, говорячи про східні області України, де тривають найзапекліші зіткнення.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте підкреслив, що "унікальна ініціатива Чехії у сфері боєприпасів" є яскравим ілюстративним прикладом "значної" підтримки України.
Парадоксально, але саме таємничість, яка сприяла успіху цієї ініціативи, тепер служить підставою для політичних супротивників, щоб ставити під сумнів її легітимність.
Екс-чиновник Міністерства оборони Чехії Ян Йірес, що долучався до цього проєкту, зазначив, що точне джерело боєприпасів досі залишається невизначеним. Проте він підкреслив, що значна частина з них була придбана в Африці, Азії та Південній Америці.
Гроші, які союзники по НАТО пожертвували (за оцінками Йіреса, це кілька мільярдів доларів), проходять через чеських виробників зброї. Ці компанії закуповували снаряди, перевіряли їхню справність і потім відправляли до України. Власний внесок Чехії є відносно невеликим, становлячи близько $41 мільйона станом на червень 2024 року.
Партія "Ано" використовує секретність як привід для скасування програми. "Ми не знаємо, скільки нам доведеться за неї заплатити, і чи піде вона безпосередньо на Україну", -- заявив представник партії Ярослав Бзох.
Хоча лідер "Ано" Андрій Бабіш раніше висловлювався про цю програму як про "гнилу", партія все ж змінила свою позицію, запропонувавши передати її під управління штаб-квартири НАТО в Брюсселі.
Скептики цього задуму застерігають, що він може створити негативні наслідки: постачальники можуть відчути страх перед можливою ідентифікацією з НАТО, що може викликати реакцію з боку Росії. Алоїс Вітецька, директор Агентства міжнародного співробітництва Міністерства оборони, зазначив: "Ключовим є обережний підхід до наших дій і використання механізму, який допомагає уникнути акцентування уваги на країні".
Експерти підкреслюють, що для закупівлі військової техніки поза межами НАТО країнам-учасницям необхідна одностайна згода. Колишній помічник генерального секретаря НАТО Каміль Гранд вважає, що схема, в якій Чехія виконує роль лідера, "імовірно, є більш адаптивною та ефективною".
У відсутності подібної системи, як чеська програма, важко уявити, яким чином Україна зможе задовольнити свої потреби. Щоденно в Україні виробляється близько 15 000 артилерійських снарядів.
Попри те, що Європа збільшує обсяги виробництва (прогнозується, що до 2025 року буде виготовлено два мільйони артилерійських снарядів), цього запасу вистачило б лише на чотири місяці.
