Міжнародний валютний фонд наполягає на необхідності девальвації гривні з боку Національного банку.
Проте в Національному банку України вважають, що дані зміни можуть підвищити інфляційні ризики та мати негативний вплив на суспільні настрої.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) чинить тиск на Національний банк України (НБУ) з метою девальвації гривні, повідомляє агентство Bloomberg. Це зусилля може створити напруженість в Україні напередодні важливих переговорів про новий кредитний пакет.
Згідно з інформацією Bloomberg, наданою джерелами, які мають доступ до переговорів, Міжнародний валютний фонд стверджує, що контрольована девальвація може сприяти покращенню складної фінансової ситуації в Україні, оскільки це призвело б до зростання доходів бюджету, виражених у гривнях.
Проте представники НБУ не підтримують цю ініціативу, оскільки вважають, що вона може підвищити інфляційні ризики та погіршити соціальні настрої. Від 2022 року Україна бореться з масштабною російською агресією, а її економіка значною мірою покладається на підтримку з боку західних країн.
Розбіжності в питаннях економічної політики становлять потенційний ризик, оскільки уряд у Києві намагається отримати новий пакет позик від МВФ. Україна отримала більшу частину з 15,6 млрд доларів з програми МВФ, узгодженої в 2023 році, і зараз сторони ведуть переговори про новий пакет, загальна вартість якого може скласти 8 млрд доларів.
Цього тижня у Вашингтоні відбулися переговори, а наступного місяця запланований діалог на менш високому рівні, як повідомляє Bloomberg. Керівник Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва має намір відвідати Київ, що могло б сприяти залученню додаткових фінансових ресурсів.
Однак проблема валюти викликає додаткову напругу. Девальвація може призвести до зростання номінальних доходів бюджету, оскільки експортні контракти номіновані в іноземній валюті.
Представники НБУ неохоче піддаються тиску МВФ, посилаючись на потенційну шкоду для економіки. Прогнозовані вигоди є обмеженими, оскільки бюджет України значною мірою базується на прямій міжнародній допомозі, а девальвація також може спричинити інфляцію.
Також це призведе до політичних наслідків. Українські політики вже тривалий час обережно ставляться до питання девальвації, оскільки суспільство чутливо реагує на зміни цін, які виникають внаслідок фінансових криз, що сталися до початку російської агресії. У ситуації, коли завершення війни не видно, а втома населення зростає, політичні лідери навряд чи погодяться на такий крок, як зазначає Bloomberg.
НБУ ухилився від коментарів для Bloomberg, посилаючись на тишу перед оголошенням щодо процентних ставок, яке заплановане на наступний тиждень. Аналогічно, МВФ також утримався від висловлювань.
Національний банк України зупинив плаваючий валютний курс одразу після початку масштабної агресії Росії в лютому 2022 року, щоб уникнути різкого зниження вартості гривні. Два роки тому, після підписання угоди з Міжнародним валютним фондом про фінансову підтримку, НБУ дав можливість валюті коливатися в обмежених межах. З того часу гривня знецінилася приблизно на 13% по відношенню до долара США.
Проте на сьогоднішній день цього вже не досить для Міжнародного валютного фонду, який ухвалив безпрецедентне рішення про надання кредиту державі, що переживає війну. Угода, укладена у 2023 році, стала результатом пропозиції групи G7+, яка запропонувала фінансову підтримку для покриття боргових зобов'язань, якщо Україна не зможе їх виконати.
Співпраця з Міжнародним валютним фондом для України залишається основою економічної політики, адже війна з Росією триває вже четвертий рік. Країна стикається з серйозними викликами у зборі коштів для покриття бюджетного дефіциту в наступному році, як зазначає агентство Reuters.
Уряд розробив концепцію бюджету на 2026 рік, у якій заплановано дефіцит, що перевищує 18% від валового внутрішнього продукту. Міністр фінансів Сергій Марченко зазначив, що дефіцит бюджету на наступний рік може скласти приблизно 18 мільярдів доларів.
